скавло

Скавло, -ла

Визгунъ. Годі тобі скавучати! Ич, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги. Александр. у. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. скавло — скавло́ іменник чоловічого або середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. скавло — див. крикливий  Словник синонімів Вусика
3. скавло — -а, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скавло — СКАВЛО́, а́, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
5. скавло — СКАВЛО́, а́, с., розм. Той, хто скавулить, скавучить. Годі тобі скавучати! Іч, який скавло! Не ходи босий, то й не будуть тобі наступати на ноги (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах