скакнути
Скакати, -чу, -чеш, одн. в. скакнути, -ну, -неш
гл.
1) Скакать, прыгать, прыгнуть. Скачи, враже, як пан каже, на те він багатий. Шевч. Искра з печі скакнула. Ном. № 11797.
2) Только несов. в. Танцовать. Черниг. г. Ой загадали хорошенько іграти, а парубку з дівчиною скакати. «Лучче я буду крутії гори копати, як я маю з поганим скакати». Мет. 161.
3) скакати в гречку. Имѣть любовныя связи (внѣ брака). І до півночі там гуляли і в гречку деколи скакали. Котл. Ен. III. 42.
4) — ді́да. Скакать на одной ногѣ. Ном. № 12296.
---------------
Скакнути
см. скакати.
Словник української мови Грінченка