скнарувати Скнарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках скнарувати — скнарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови скнарувати — див. скнарити. Великий тлумачний словник сучасної мови скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови у 20 томах скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.) скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови в 11 томах