скнарувати
Скнарува́ти, -ру́ю, -єш
гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скнарувати — скнарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скнарувати — див. скнарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови у 20 томах
- скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови в 11 томах