скнарувати

Скнарува́ти, -ру́ю, -ру́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скнарувати — скнарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скнарувати — див. скнарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови у 20 томах
  4. скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови в 11 томах
  5. скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420. Словник української мови Грінченка