скнарувати
СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скнарувати — скнарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скнарувати — див. скнарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови в 11 томах
- скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420. Словник української мови Грінченка