скнарувати

СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скнарувати — скнарува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. скнарувати — див. скнарити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скнарувати — СКНАРУВА́ТИ див. скна́рити. Словник української мови у 20 томах
  5. скнарувати — Скнарува́ти, -ру́ю, -єш гл. Скупиться. Подумали б, що я скнарую. Г. Барк. 420. Словник української мови Грінченка