скорух —
-а, ч., зах. Горобина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скорух —
СКО́РУХ, а, ч., діал. Горобина. Тетяна задумалася, уперла очі у корч скоруха, а діти надарма чекали, щоби вона їм оповідала ще (Н. Кобринська).
Словник української мови у 20 томах
скорух —
СКО́РУХ, а, чол., діал. Горобина. Тетяна задумалася, уперла очі у корч скоруха, а діти надарма чекали, щоби вона їм оповідала ще (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 162).
Словник української мови в 11 томах