скрекотати
Скрекота́ти, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш
гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Словник української мови Грінченка