скубнути
Скубну́ти, -бну́, -не́ш
гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31.
Словник української мови ГрінченкаСкубну́ти, -бну́, -не́ш
гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31.
Словник української мови Грінченка