скупати
I. Скупа́ти, -па́ю, -єш
гл. Выкупать.
---------------
II. Скупати, -паю, -єш
сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. — кого. Въ свадебномъ обрядѣ: дать кому вознагражденіе за то, что онъ уступитъ свое мѣсто, сойдетъ съ него. Скупають шурина з покутя, щоб молодому сісти коло молодої. Мет. 194. Гадали-думали чорнії галочки: як би нам скупити сокола з явора? Треба дати соколоньку ярої пшениці. Гадали-думали пишнії бояре: як би нам скупити Івася з кониченька? Треба дати Івасеньку молодую Марусеньку. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка