славити
Славити, -влю, -виш
гл. Говорить, разсказывать. МВ. ІІ. 87. Г. Барв. 8. Славили, що колись то вона і багачка була. Федьк. Чи справді він такий, як славлять? МВ. (О. 1862. III. 45).
2) Прославлять.
Словник української мови ГрінченкаСлавити, -влю, -виш
гл. Говорить, разсказывать. МВ. ІІ. 87. Г. Барв. 8. Славили, що колись то вона і багачка була. Федьк. Чи справді він такий, як славлять? МВ. (О. 1862. III. 45).
2) Прославлять.
Словник української мови Грінченка