славитися —
сла́витися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
славитися —
Мати славу <�популярність>, бути відомим <�популярним>; ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур. нак. СЛАВСЯ! благословенний будь!
Словник синонімів Караванського
славитися —
[славиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а
Орфоепічний словник української мови
славитися —
-влюся, -вишся; мн. славляться; недок. 1》 Мати широку славу, популярність. || чим, як хто і без додатка. Бути широко відомим у певному відношенні. 2》 уроч. Прославлятися, звеличуватися. 3》 розм. Хвалитися, вихвалятися. 4》 Пас. до славити 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
славитися —
СЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. сла́вляться; недок. 1. Мати широку славу, популярність. – Велике містечко [Опішня] і давнє... Ще за козаччини воно славилося... (Панас Мирний); Візантія довго процвітала, славилась (С. Скляренко); // чим, як хто і без дод.
Словник української мови у 20 томах
славитися —
ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок.
Словник синонімів української мови
славитися —
СЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. сла́вляться; недок. 1. Мати широку славу, популярність. — Велике містечко [Опішня] і давнє… Ще за козаччини воно славилося… (Мирний, IV, 1955, 372); Візантія довго процвітала, славилась (Скл.
Словник української мови в 11 томах