сличок —
СЛИЧО́К, чка́, ч., зах. Суконна кругла шапочка із загнутою хутряною опушкою. Одежа на прихожім – довга, чорна, шкуратяним пасом підперезана. На голові – сличок, короткий, не бойовий, також із чорної тканини (Н. Королева).
Словник української мови у 20 томах