сличок

Сличок, -чка

м. = шличок. Лукаш. 62.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сличок — СЛИЧО́К, чка́, ч., зах. Суконна кругла шапочка із загнутою хутряною опушкою. Одежа на прихожім – довга, чорна, шкуратяним пасом підперезана. На голові – сличок, короткий, не бойовий, також із чорної тканини (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах