служивий

Служивий, -а, -е

Служилый. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братіка мого? Чуб. V. 907.

Значення в інших словниках

1. служивий — служи́вий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. служивий — див. воїн  Словник синонімів Вусика
3. служивий — -а, -е. 1》 іст. Те саме, що служилий 1). 2》 заст. Який перебуває на військовій службі. || у знач. ім. служивий, -вого, ч. Військовослужбовець, солдат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. служивий — Службовий  Словник чужослів Павло Штепа
5. служивий — СЛУЖИ́ВИЙ, а, е. 1. іст. Те саме, що служи́лий 1. 2. заст. Який перебуває на військовій службі. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братика мого? (П. Чубинський); // у знач. ім. служи́вий, вого, ч. Військовослужбовець, солдат.  Словник української мови у 20 томах
6. служивий — СОЛДА́Т (військовик найнижчого звання сухопутних військ), РЯДОВИ́Й, БОЄ́ЦЬ, СТРІЛЕ́ЦЬ заст., СЛУЖИ́ВИЙ заст., МОСКА́ЛЬ заст., СЛУ́ЖБА розм., заст. (перев. у звертанні), РЯДОВИ́К розм. заст., ЖОВНІ́Р діал.  Словник синонімів української мови
7. служивий — СЛУЖИ́ВИЙ, а, е. 1. іст. Те саме, що служи́лий 1. 2. заст. Який перебуває на військовій службі. Ой ви, козаченьки, ви служивії, чи не бачили братика мого? (Чуб., V, 1874, 907); // у знач. ім. служи́вий, вого, ч. Військовослужбовець, солдат.  Словник української мови в 11 томах