сліпити
Сліпити, -плю́, -пиш
гл.
1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315.
2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Словник української мови Грінченка