сліпити

сліпи́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. сліпити — Осліплювати; (очі) напружувати, псувати, (від різкого світла) різати; (світлом) засліплювати, бити в очі; (красою) вражати, приголомшувати.  Словник синонімів Караванського
2. сліпити — [с'л'іпитие] -пл'у, -пиеш, -пл'ат'; нак. -пи, -п'іт'  Орфоепічний словник української мови
3. сліпити — сліплю, сліпиш; мн. сліплять; недок., перех. і без додатка. 1》 Позбавляти зору, робити сліпим кого-небудь; осліплювати. || Псувати очі, працюючи при поганому освітленні або надто напружуючи зір. 2》 тільки 3 ос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сліпити — СЛІПИ́ТИ, сліплю́, слі́пиш; мн. слі́плять; недок., кого, що і без прям. дод. 1. Позбавляти зору, робити сліпим кого-небудь; осліплювати.  Словник української мови у 20 томах
5. сліпити — ОСЛІПИ́ТИ (зробити сліпим), ОТЕМНИ́ТИ рідше. — Недок.: ослі́плювати, осліпля́ти, сліпи́ти, отемня́ти рідше. Догнали (турки) сестру у степу, кіньми прибили; потім осліпили її (М.  Словник синонімів української мови
6. сліпити — Сліпи́ти, -плю́, -пиш, -плять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сліпити — СЛІПИ́ТИ, сліплю́, слі́пиш; мн. слі́плять; недок., перех. і без додатка. 1. Позбавляти зору, робити сліпим кого-небудь; осліплювати.  Словник української мови в 11 томах
8. сліпити — Сліпити, -плю́, -пиш гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.  Словник української мови Грінченка