смирнота

Смирнота, -ти

ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.

Значення в інших словниках

1. смирнота — смирнота́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. смирнота — -и, ж., розм. Те саме, що смирення 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смирнота — СМИРНОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що смире́ння 2, 3. – А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
4. смирнота — СМИРНОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що смире́ння 2, 3. — А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн., II, 1956, 62).  Словник української мови в 11 томах