смирнота
СМИРНОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що смире́ння 2, 3.
— А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн., II, 1956, 62).
Словник української мови (СУМ-11)СМИРНОТА́, и́, ж., розм. Те саме, що смире́ння 2, 3.
— А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн., II, 1956, 62).
Словник української мови (СУМ-11)