смичка

Смичка, -ки

ж.

1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у.

2) раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.

Значення в інших словниках

1. смичка — -и, ж. діал. Дерев'яний гак, що ним смикають сіно зі стогу.  Великий тлумачний словник сучасної мови