1. Словник української мови Грінченка

смичка

Смичка, -ки

ж.

1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у.

2) раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смичка — -и, ж. діал. Дерев'яний гак, що ним смикають сіно зі стогу. Великий тлумачний словник сучасної мови