смичка
сми́чка
-и, ж. діал.
Дерев'яний гак, що ним смикають сіно зі стогу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смичка — Смичка, -ки ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467. Словник української мови Грінченка