смичка

сми́чка

-и, ж. діал.

Дерев'яний гак, що ним смикають сіно зі стогу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смичка — Смичка, -ки ж. 1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у. 2) раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467. Словник української мови Грінченка