смичковий

смичко́вий

-а, -е.

1》 Стос. до смичка (див. смичок I).

2》 На якому грають смичком (про струнні інструменти).

|| у знач. ім. смичкові, -вих, мн. Музичні інструменти, на яких грають смичком.

|| Признач. для виконання на таких інструментах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смичковий — смичко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смичковий — СМИЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до смичка (див. смичо́к¹). В малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано (Н. Кобринська). 2. На якому грають смичком (про струнні інструменти). Смичкові інструменти (з газ.); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  3. смичковий — СМИЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до смичка ( див. смичо́к¹). В малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано (Кобр., Вибр., 1954, 207). 2. На якому грають смичком (про струнні інструменти). Словник української мови в 11 томах