смичковий

СМИЧКО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до смичка (див. смичо́к¹).

В малому містечку розливалися смичкові тони скрипки з акомпанементом фортепіано (Н. Кобринська).

2. На якому грають смичком (про струнні інструменти).

Смичкові інструменти (з газ.);

// у знач. ім. смичко́ві, вих, мн. Музичні інструменти, на яких грають смичком.

Струнні інструменти України залежно від манери гри на них класифікуються на щипкові (гуслі, кобза, бандура, торбан) .. та смичкові (гудок і скрипкова сім'я) (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для виконання на таких інструментах.

З першого погляду вражає незвичайне для нас явище – з'єднання в одному квартеті духової і смичкової груп (з наук. літ.).