смоляний

Смоляний, -а, -е

1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196.

2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.

Значення в інших словниках

1. Смоляний — Смоляни́й прізвище населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. смоляний — (дим) смолистий; (- деревину) смолястий; (трос) просмолений; (колір) чорним-чорний; (дух) смольний, сов. смолянистий.  Словник синонімів Караванського
3. смоляний — -а, -е. 1》 Прикм. до смола. || Який утворюється під час горіння смоли. Смоляний дим. || Зробл. із смоли. || Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою. Смоляний канат. 2》 Який містить смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. смоляний — СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Смоляна крапля; Смоляна маса; Смоляні пахощі; // Який утворюється при горінні смоли. Смоляний дим; // Який отримують із смоли або продуктів її переробки. Смоляна кислота; Смоляне мило.  Словник української мови у 20 томах
5. смоляний — СМОЛЯНИ́Й (із смолою), СМОЛЯНИ́СТИЙ, СМОЛИ́СТИЙ, СМОЛЯ́СТИЙ, ПРОСМО́ЛЕНИЙ (просочений смолою). Смоляний факел; Смолиста сосна; Просмолений човен.  Словник синонімів української мови
6. смоляний — Смоляни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. смоляний — СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Я пам’ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Щог., Поезії, 1958, 189); Смола кипить.. Старі корабельні майстри..  Словник української мови в 11 томах