смоляний —
-а, -е. 1》 Прикм. до смола. || Який утворюється під час горіння смоли. Смоляний дим. || Зробл. із смоли. || Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою. Смоляний канат. 2》 Який містить смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смоляний —
СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Смоляна крапля; Смоляна маса; Смоляні пахощі; // Який утворюється при горінні смоли. Смоляний дим; // Який отримують із смоли або продуктів її переробки. Смоляна кислота; Смоляне мило.
Словник української мови у 20 томах
смоляний —
Смоляни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
смоляний —
СМОЛЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до смола́. Я пам’ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Щог., Поезії, 1958, 189); Смола кипить.. Старі корабельні майстри..
Словник української мови в 11 томах
смоляний —
Смоляний, -а, -е 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.
Словник української мови Грінченка