смутити —
смучу, смутиш, недок., перех. 1》 Викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось. || Наповнювати смутком (серце, душу). 2》 перен. Робити що-небудь похмурим; засмучувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смутити —
СМУТИ́ТИ, смучу́, сму́тиш, недок., кого. 1. Викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось. Смутить мене, що не скоро дістану од тебе листа і знов буду турбуватися (М. Коцюбинський); – Тату, – раптом озвалась Мирослава.
Словник української мови у 20 томах
смутити —
ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док.
Словник синонімів української мови
смутити —
СМУТИ́ТИ, смучу́, сму́тиш, недок., перех. 1. Викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось. Смутить мене, що не скоро дістану од тебе листа і знов буду турбуватися (Коцюб., III, 1956, 319); — Тату, — раптом озвалась Мирослава.
Словник української мови в 11 томах