смутненько

Смутно

нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.

Значення в інших словниках

1. смутненько — смутне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. смутненько — Присл. до смутненький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смутненько — СМУТНЕ́НЬКО. Присл. до смутне́нький. – Як то тепереньки нам буде! – смутненько каже молодичка. Зітхнула і задумалась (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. смутненько — СМУТНЕ́НЬКО. Присл. до смутне́нький. — Як то тепереньки нам буде! — смутненько каже молодичка. Зітхнула і задумалась (Вовчок, І, 1955, 125).  Словник української мови в 11 томах