смутувати

Смутува́ти, -ту́ю, -єш

гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.

Значення в інших словниках

1. смутувати — смутува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. смутувати — див. журитися  Словник синонімів Вусика
3. смутувати — див. смуткувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. смутувати — СМУТУВА́ТИ див. смуткува́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. смутувати — СМУТУВА́ТИ див. смуткува́ти.  Словник української мови в 11 томах