снувавник

Снувавник, -ка

м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. І. 150.

Значення в інших словниках

1. снувавник — -а, ч., текст., зах. Дощечка з двома отворами для ниток основи.  Великий тлумачний словник сучасної мови