сніговий —
снігови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
сніговий —
СНІГОВИЙ – СНІЖНИЙ Сніговий. 1. Прикм. (переважно як відносний) від сніг; який утворився зі снігу, зроблений зі снігу; який несе сніг; вкритий снігами; схожий на сніг тощо. Вж. зі сл.
Літературне слововживання
сніговий —
[с(')н'іговий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і
Орфоепічний словник української мови
сніговий —
-а, -е. 1》 Прикм. до сніг. || Зробл. із снігу або в снігу. Снігова баба. || Який несе сніг. || Який утворився зі снігу. Снігова людина — те саме, що єті. Снігова вода — вода, яка утворилася від танення снігу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сніговий —
СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. Снігова пороша; Снігові намети; // Зробл. із снігу або в снігу. Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх.
Словник української мови у 20 томах
сніговий —
СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й) рідше (про зиму — багатий на сніг), СНІГОВИ́Й, ЗАМЕ́ТИСТИЙ діал., ЗАБО́ЇСТИЙ діал., ЗАБО́ЙНИЙ діал. (з великими заметами).
Словник синонімів української мови
сніговий —
СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах