сніговий
СНІГОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до сніг.
Снігова пороша;
Снігові намети;
// Зробл. із снігу або в снігу.
Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх. Не забарилася снігова стіна вирости кругом хати... (Панас Мирний);
// Який несе сніг.
Снігова буря;
Сніговий буран;
// Який утворився із снігу; зроблений із снігу.
Вона залюбки каталася по доріжках у сквері і спускалася там з невеличкої снігової гірки (Н. Забіла).
2. Вкритий снігом.
Снігова площа простяглась Навкруг; .. сіра хмара Закрила небо (І. Франко);
Снігові вершини Альп;
Простягли у синь Карпати свої вершини снігові (В. Сосюра).
3. Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.).
Здавалось, ніби то були дві рідні сестри, а не мати з дочкою .. Однаковий цвіт лиця – сніговий, білий (І. Нечуй-Левицький);
Снігова постеля;
Сніговий халат.
4. Багатий снігами.
Стояла холодна, снігова зима (М. Чабанівський).
5. Уживається як складова частина ботанічних і зоологічних назв, термінів.
Антонівка звичайна під впливом зрошення в більшій мірі посилює інтенсивність ростових процесів, ніж кальвіль сніговий (з газ.);
У цей день з “Лахтака” побачили надзвичайно білих, так званих снігових чайок (М. Трублаїні);
Всі знали, що в горах багато .. снігових барсів, які нападають на одиноку людину (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)