Словник української мови у 20 томах

сніговик

СНІГОВИ́К, а́, ч.

Фігура у вигляді покладених один на одного сніжних кавалків які нагадують фігуру людини;

// Про людину, покриту снігом.

Поглянь, малий сніговичок ліпить сніговика! (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сніговик — -а, ч., розм. 1》 Подоба людини, виліплена зі снігу (зазвичай з вуглинками-очима, морквою-носом, відром-капелюхом та з мітлою у руці. 2》 Персонаж народних казок.  Великий тлумачний словник сучасної мови