сніговик
СНІГОВИ́К, а́, ч.
Фігура у вигляді покладених один на одного сніжних кавалків які нагадують фігуру людини;
// Про людину, покриту снігом.
Поглянь, малий сніговичок ліпить сніговика! (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніговик — -а, ч., розм. 1》 Подоба людини, виліплена зі снігу (зазвичай з вуглинками-очима, морквою-носом, відром-капелюхом та з мітлою у руці. 2》 Персонаж народних казок. Великий тлумачний словник сучасної мови