сніговик
снігови́к
-а, ч., розм.
1》 Подоба людини, виліплена зі снігу (зазвичай з вуглинками-очима, морквою-носом, відром-капелюхом та з мітлою у руці.
2》 Персонаж народних казок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніговик — СНІГОВИ́К, а́, ч. Фігура у вигляді покладених один на одного сніжних кавалків які нагадують фігуру людини; // Про людину, покриту снігом. Поглянь, малий сніговичок ліпить сніговика! (із журн.). Словник української мови у 20 томах