сніговий

снігови́й

-а, -е.

1》 Прикм. до сніг.

|| Зробл. із снігу або в снігу. Снігова баба.

|| Який несе сніг.

|| Який утворився зі снігу.

Снігова людина — те саме, що єті.

Снігова вода — вода, яка утворилася від танення снігу.

Снігова лінія (межа) — лінія в горах, вище якої сніг на поверхні землі зберігається протягом усього року.

2》 Вкритий снігом.

3》 Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.). Снігова постеля. Сніговий халат.

4》 Багатий снігами.

5》 Уживається як складова частина ботанічних і зоологічних назв, термінів.

Снігова вівця — ссавець родини овець; поширена в горах Південно-Східного Сибіру та Північної Америки.

Снігова плісень — грибкова хвороба озимих зернових культур і багаторічних злакових трав, яка розвивається в період танення снігу.

Снігова сліпота — ураження очей, викликане довгим перебуванням на освітленому сонцем засніженому просторі.

Сніговий барс — рід хижих ссавців родини котячих.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніговий — снігови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сніговий — СНІГОВИЙ – СНІЖНИЙ Сніговий. 1. Прикм. (переважно як відносний) від сніг; який утворився зі снігу, зроблений зі снігу; який несе сніг; вкритий снігами; схожий на сніг тощо. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. сніговий — СНІЖНИЙ, (дім) зі снігу; (колір) БІЛИЙ; (- зиму) сніговитий, сніжистий, заметистий. Словник синонімів Караванського
  4. сніговий — [с(')н'іговий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і Орфоепічний словник української мови
  5. сніговий — СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. Снігова пороша; Снігові намети; // Зробл. із снігу або в снігу. Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх. Словник української мови у 20 томах
  6. сніговий — СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й) рідше (про зиму — багатий на сніг), СНІГОВИ́Й, ЗАМЕ́ТИСТИЙ діал., ЗАБО́ЇСТИЙ діал., ЗАБО́ЙНИЙ діал. (з великими заметами). Словник синонімів української мови
  7. сніговий — СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. сніговий — Сніговий, -а, -е Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14. Словник української мови Грінченка