сніговий

снігови́й

[с(')н'іговий]

м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніговий — снігови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сніговий — СНІГОВИЙ – СНІЖНИЙ Сніговий. 1. Прикм. (переважно як відносний) від сніг; який утворився зі снігу, зроблений зі снігу; який несе сніг; вкритий снігами; схожий на сніг тощо. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. сніговий — СНІЖНИЙ, (дім) зі снігу; (колір) БІЛИЙ; (- зиму) сніговитий, сніжистий, заметистий. Словник синонімів Караванського
  4. сніговий — -а, -е. 1》 Прикм. до сніг. || Зробл. із снігу або в снігу. Снігова баба. || Який несе сніг. || Який утворився зі снігу. Снігова людина — те саме, що єті. Снігова вода — вода, яка утворилася від танення снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сніговий — СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. Снігова пороша; Снігові намети; // Зробл. із снігу або в снігу. Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх. Словник української мови у 20 томах
  6. сніговий — СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й) рідше (про зиму — багатий на сніг), СНІГОВИ́Й, ЗАМЕ́ТИСТИЙ діал., ЗАБО́ЇСТИЙ діал., ЗАБО́ЙНИЙ діал. (з великими заметами). Словник синонімів української мови
  7. сніговий — СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. сніговий — Сніговий, -а, -е Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14. Словник української мови Грінченка