1. Орфоепічний словник української мови

снігур

снігу́р

[с(')н'ігур]

-ура, ор. -уром, м. (на) -уру/ -уров'і, мн. -ур'і, -ур'іy, д. -урам

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снігур — снігу́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. снігур — рідко снігир, -а, ч. Невеликий співочий птах родини в'юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. снігур — СНІГУ́Р, рідко СНІГИ́Р, а́, ч. Невеликий лісовий співучий птах родини в'юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Пищить снігур – скоро зима буде (прислів'я); На вільху примостився червоногрудий .. снігур (О. Словник української мови у 20 томах
  4. снігур — Співочий птах із ряду горобцеподібних; живе у лісах Євразії; довж. бл. 16 см; осілий в Карпатах, зимовий гість на решті території України. Універсальний словник-енциклопедія
  5. снігур — Снігу́р, -ра́; -гурі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. снігур — СНІГУ́Р, рідко СНІГИ́Р, а́, ч. Невеликий співучий птах родини в’юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Пищить снігур — скоро зима буде (Укр.. присл.., 1955, 98); На вільху примостився червоногрудий.. снігур (Коп., Як вони.. Словник української мови в 11 томах
  7. снігур — Снігур, -ра м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29. Словник української мови Грінченка