снігур

СНІГУ́Р, рідко СНІГИ́Р, а́, ч. Невеликий співучий птах родини в’юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок.

Пищить снігур — скоро зима буде (Укр.. присл.., 1955, 98);

На вільху примостився червоногрудий.. снігур (Коп., Як вони.., 1961, 114);

Ім’я своє снігур дістав від слова сніг. Адже ці пташки, за народним повір’ям, перші вісники зими (Наука.., 12, 1973, 56);

— Нащо вам так квилить, мій боже милий? — Снігир Зозулю перебив (Греб., І, 1957, 46);

— Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? ..Що заманулося, чого ти не попросиш, ..Всього ти в кліточці по саме нельзя [годі] маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш, — Так в клітці підлітка корив снігир старий (Г.-Арт., Байки.., 1958, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снігур — снігу́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. снігур — [с(')н'ігур] -ура, ор. -уром, м. (на) -уру/ -уров'і, мн. -ур'і, -ур'іy, д. -урам Орфоепічний словник української мови
  3. снігур — рідко снігир, -а, ч. Невеликий співочий птах родини в'юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. снігур — СНІГУ́Р, рідко СНІГИ́Р, а́, ч. Невеликий лісовий співучий птах родини в'юркових з червоним оперенням грудей у самців і бурувато-сірим у самок. Пищить снігур – скоро зима буде (прислів'я); На вільху примостився червоногрудий .. снігур (О. Словник української мови у 20 томах
  5. снігур — Співочий птах із ряду горобцеподібних; живе у лісах Євразії; довж. бл. 16 см; осілий в Карпатах, зимовий гість на решті території України. Універсальний словник-енциклопедія
  6. снігур — Снігу́р, -ра́; -гурі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. снігур — Снігур, -ра м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29. Словник української мови Грінченка