сніговий

СНІГОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до сніг.

Снігова пороша;

Снігові намети;

// Зробл. із снігу або в снігу.

Кругом хати був вільний прохід; поміж бабами ще виднілись просвіти; у ті просвіти носили сніг, закидали їх. Не забарилася снігова стіна вирости кругом хати... (Панас Мирний);

// Який несе сніг.

Снігова буря;

Сніговий буран;

// Який утворився із снігу; зроблений із снігу.

Вона залюбки каталася по доріжках у сквері і спускалася там з невеличкої снігової гірки (Н. Забіла).

2. Вкритий снігом.

Снігова площа простяглась Навкруг; .. сіра хмара Закрила небо (І. Франко);

Снігові вершини Альп;

Простягли у синь Карпати свої вершини снігові (В. Сосюра).

3. Схожий на сніг, подібний до снігу (білістю, блиском і т. ін.).

Здавалось, ніби то були дві рідні сестри, а не мати з дочкою .. Однаковий цвіт лиця – сніговий, білий (І. Нечуй-Левицький);

Снігова постеля;

Сніговий халат.

4. Багатий снігами.

Стояла холодна, снігова зима (М. Чабанівський).

5. Уживається як складова частина ботанічних і зоологічних назв, термінів.

Антонівка звичайна під впливом зрошення в більшій мірі посилює інтенсивність ростових процесів, ніж кальвіль сніговий (з газ.);

У цей день з “Лахтака” побачили надзвичайно білих, так званих снігових чайок (М. Трублаїні);

Всі знали, що в горах багато .. снігових барсів, які нападають на одиноку людину (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сніговий — снігови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сніговий — СНІГОВИЙ – СНІЖНИЙ Сніговий. 1. Прикм. (переважно як відносний) від сніг; який утворився зі снігу, зроблений зі снігу; який несе сніг; вкритий снігами; схожий на сніг тощо. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. сніговий — СНІЖНИЙ, (дім) зі снігу; (колір) БІЛИЙ; (- зиму) сніговитий, сніжистий, заметистий. Словник синонімів Караванського
  4. сніговий — [с(')н'іговий] м. (на) -вому/-гоув'ім, мн. -гоув'і Орфоепічний словник української мови
  5. сніговий — -а, -е. 1》 Прикм. до сніг. || Зробл. із снігу або в снігу. Снігова баба. || Який несе сніг. || Який утворився зі снігу. Снігова людина — те саме, що єті. Снігова вода — вода, яка утворилася від танення снігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сніговий — СНІ́ЖНИЙ (СНІЖНИ́Й) рідше (про зиму — багатий на сніг), СНІГОВИ́Й, ЗАМЕ́ТИСТИЙ діал., ЗАБО́ЇСТИЙ діал., ЗАБО́ЙНИЙ діал. (з великими заметами). Словник синонімів української мови
  7. сніговий — СНІГОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до сніг. За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. сніговий — Сніговий, -а, -е Снѣжный. Вода снігова. К. Іов. 14. Словник української мови Грінченка