сніговик
снігови́к
-а, ч., розм.
1》 Подоба людини, виліплена зі снігу (зазвичай з вуглинками-очима, морквою-носом, відром-капелюхом та з мітлою у руці.
2》 Персонаж народних казок.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиснігови́к
-а, ч., розм.
1》 Подоба людини, виліплена зі снігу (зазвичай з вуглинками-очима, морквою-носом, відром-капелюхом та з мітлою у руці.
2》 Персонаж народних казок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови