Значення в інших словниках
-
сонечко —
со́нечко 1 іменник середнього роду пестл. до 'сонце' со́нечко 2 іменник середнього роду, істота у звертанні до дорогої людини со́нечко 3 іменник середнього роду, істота жучок, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення
Орфографічний словник української мови
-
сонечко —
див. дитина; дівчина; сонце
Словник синонімів Вусика
-
сонечко —
[сонеичко] -чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови
-
сонечко —
-а, с. 1》 Пестл. до сонце 1-4). || Уживається як ласкаве звертання до дорогої, милої людини. 2》 Невеликий жучок круглої або подовженої форми, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сонечко —
СО́НЕЧКО, а, с. 1. Пестл. до со́нце 1–4. Спускалося сонечко за зелену гору (М. Костомаров); Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
сонечко —
А, ч. і ж., знев. Неприємна людина. А покличте до мене це сонечко: зараз я розповім йому, що до чого.
Словник сучасного українського сленгу
-
сонечко —
Ряд хижих жуків; бл. 3,5 тис. видів; живляться попелицями, приносячи користь; сонечко семицяткове.
Універсальний словник-енциклопедія
-
сонечко —
Со́нечко, -ка, -ку, -ку!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сонечко —
СО́НЕЧКО, а, с. 1. Пестл. до со́нце 1-4. Спускалося сонечко за зелену гору (Кост., І, 1967, 39); Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Кв.-Осн., II, 1956, 310); Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило (Тич.
Словник української мови в 11 томах