Словник української мови Грінченка

соняшничок

Соняшник, -ка

м. раст. подсолнечникъ. Широколистий соняшник. Левиц. І. 28. ум. со́няшничок.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. соняшничок — СО́НЯШНИЧОК.  Словник української мови у 20 томах