Сопливый. Хоч сопливый, так щасливий. Ном. № 1625.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
сопливий —
сопли́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
сопливий —
Шмаркатий, зашмарканий, соплякуватий; П. недосвідчений, зелений; ЯК ІМ. шмаркач, щеня, р. сопля, зап. сопляк.
Словник синонімів Караванського
сопливий —
-а, -е, розм. 1》 У якого течуть з носа соплі. 2》 перен., зневажл. Дуже молодий, який не має досвіду, не вміє чогось робити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сопливий —
СОПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. У якого течуть з носа соплі; із соплями. Там воювали [селяни], не знали й за що, а тут діло ясне – за себе, за тих он блідих та сопливих, що злякано з вікон виглядають (О. Гончар). 2. перен., зневажл.
Словник української мови у 20 томах
сопливий —
НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому-небудь), НЕСПОКУ́ШЕНИЙ підсил. рідше; НЕПІДГОТО́ВЛЕНИЙ (НЕПІДГОТО́ВАНИЙ), НЕНА́ВЧЕНИЙ (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого-небудь); НЕБУВА́ЛИЙ розм.
Словник синонімів української мови
сопливий —
СОПЛИ́ВИЙ, а, е, розм. 1. У якого течуть з носа соплі. Там воювали [селяни], не знали й за що, а тут діло ясне — за себе, за тих он блідих та сопливих, що злякано з вікон виглядають (Гончар, II, 1959, 20). 2. перен., зневажл.
Словник української мови в 11 томах