сопівка

Сопівка, сопілка, -ки

ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.

Значення в інших словниках

1. сопівка — Сопівка (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
2. сопівка — -и, ж., діал. Сопілка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопівка — СОПІ́ВКА, и, ж., діал. Сопілка. Твій спів і Іванова сопівка ішли низом, а поверх вас сонце, і всі ви сипали божий глас і надо мнов, і над блискучими плугами, і над всім миром веселим (В. Стефаник).  Словник української мови у 20 томах