сопівка
Сопівка, сопілка, -ки
ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопівка — Сопівка (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- сопівка — -и, ж., діал. Сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопівка — СОПІ́ВКА, и, ж., діал. Сопілка. Твій спів і Іванова сопівка ішли низом, а поверх вас сонце, і всі ви сипали божий глас і надо мнов, і над блискучими плугами, і над всім миром веселим (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах