сопівка

сопі́вка

-и, ж., діал.

Сопілка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопівка — Сопівка (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. сопівка — СОПІ́ВКА, и, ж., діал. Сопілка. Твій спів і Іванова сопівка ішли низом, а поверх вас сонце, і всі ви сипали божий глас і надо мнов, і над блискучими плугами, і над всім миром веселим (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  3. сопівка — Сопівка, сопілка, -ки ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10. Словник української мови Грінченка