сопівка
СОПІ́ВКА, и, ж., діал.
Сопілка.
Твій спів і Іванова сопівка ішли низом, а поверх вас сонце, і всі ви сипали божий глас і надо мнов, і над блискучими плугами, і над всім миром веселим (В. Стефаник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сопівка — Сопівка (21, 66) – “сопілка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- сопівка — -и, ж., діал. Сопілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сопівка — Сопівка, сопілка, -ки ж. Свирѣль. Всяк чоловік в свою сопілку грає. посл. Чабан вранці з сопілкою сяде на могилі. Шевч. ум. сопі́вочка, сопі́лонька, сопі́лочка. Сопілочка з калиночки, ясенове денце. Чуб. V. 10. Словник української мови Грінченка