сопіль

Со́піль, -пля

м.

1) Сопля.

2) Ледяная сосулька.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопіль — -пля, ч., діал. 1》 Сопля. 2》 Льодова бурулька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сопіль — СО́ПІЛЬ, і, ж. Народний музичний інструмент, різновид свисткової флейти, сопілка. Харя Мурин поклав пищаль у зуби. Сопіль зронила кілька дрібних колінець, і хату виповнила плавна й тягуча мелоді (І. Білик). Словник української мови у 20 томах